Прогноз фітосанітарного стану агроценозів.

Прогноз фітосанітарного стану агроценозів на території Черкаської області у 2018 році.

Фітосанітарна ситуація в агроценозах області визначатиметься  комплексом  агрокліматичних,  природних і господарських факторів,  вплив яких  позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько - невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.

 Із багатоїдних шкідників  посівам сільськогосподарських культур  осередково продовжуватимуть шкодити личинки чорнишів і коваликів (дротяники і несправжні дротяники), личинки  травневого і червневого хрущів.   В минулому році   пошкоджено дротяниками і несправжніми дротяниками  до 6%  бульб картоплі, до 3% рослин  кукурудзи, цукрових буряків, 1,7%  рослин соняшнику.  Личинками хрущів пошкоджено до 20% суниці, до 5% молодих плодових насаджень, 3,5% рослин кукурудзи.  За проведеними осінніми грунтовими обстеженнями  щільність  зимуючого запасу  дротянок  0,7 екз на кв. м, заселено 56,3% обстежених полів сівозміни.  Підвищена  щільність  дротяників   відмічена   осередково   в   Маньківському,  Корсунь – Шевченківському районах.  Щільність личинок  травневих і червневих хрущів  0,6 екз на кв. м, заселено  30,7 % площ.   Підвищена чисельність  в осередках  Драбівського і Кам`янського  районів.  У поточному році за сприятливих погодних умов, а саме –  весни із оптимальним  зволоженням орного шару грунту та недотриманні агротехнічних заходів вирощування посівів,  ймовірне утворення  осередків високої шкідливості зазначених шкідників.

          Повсюди в області  залишається  загроза високої  чисельності і шкодочинності   підгризаючих і листогризучих совок. За результатами  осінніх грунтових обстежень в посівах  озимини  під урожай  2018 року  середня  щільність  гусениць  підгризаючих совок,  що  пішла в зиму  0,6 екз на кв. м, заселено 49,3 % площі,  в усіх полях сівозміни  0,8 екз на кв. м, заселено 35,5% площі.  Підвищена щільність в осередках  Жашківського, Золотоніського, Корсунь – Шевченківського, Черкаського  районів. Враховуючи те, що осінь  2017 року була теплою та затяжною, що є сприятливим для розвитку   совок та за можливо теплої, помірно вологої погоди в поточному році в період льоту і відкладання яєць метеликами та відродження і живлення  гусениць молодших і середніх віків зберігається  ймовірність утворення осередків  підвищеної чисельності і шкідливості  підгризаючих совок  у посівах озимих, просапних, овочевих  культур.  Розвиваються  підгризаючи совки озима,  оклична, іпсилон у  двох поколіннях.

Серед листогризучих совок   домінують  в посівах сільськогосподарських культур  бавовникова, капустяна совки і совка – гамма.  Капустяна і бавовникова совки розвиваються  у двох поколіннях, совка – гамма  у трьох поколіннях. Шкодили  також   городня,  люцернова, конюшинова, карадрина та інші совки.   Значної шкоди  завдало  друге покоління бавовникової совки рослинам кукурудзи в осередках  Тальнівського,  Жашківського, Лисянського,  Уманського,  Черкаського районів,  рослинам  сої у Корсунь- Шевченківському районі.  За результатами осінніх грунтових обстежень гусениці і лялечки листогризучих совок виявлено на 16,1 % усіх полів сівозмін за середньої чисельності  0,6 екз на кв. м. В поточному році листогризучі совки  повсюдно розвиватимуться на  рівні минулого року.

Для захисту посівів від совок  в період льоту  і яйцекладки метеликів випускають трихограму.  За чисельності гусениць, що перевищує пороги шкодочинності, а саме:  для підгризаючих совок на  посівах зернових колосових у фази розвитку сходи – кущіння – 2-3 особини на кв. м,    сої (фаза розвитку культури – сходи – наливання бобів) - 1-3 особини на кв. м, буряки  (фаза розвитку – сходи – змикання листків у рядках) - 3-5 особин на кв. м,   кукурудза – соняшник (сходи – 3- листки)- 3-6 особин на кв. м; для листогризучих совок: на сої ( формування бобів) - 1-3 особини на рослину, цукрових буряках (змикання листків у міжряддях) - 2-3 особини на рослину, ріпаку (упродовж вегетації) -  2 особини на кв. м,  на кукурудзі в період масового відродження гусениці і при пошкодженні понад 18-20% рослин  застосовують згідно  регламенту інсектициди  рекомендовані  у  «Переліку  пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

В період вегетації кукурудзи стебловим кукурудзяним метеликом  було пошкоджено  5% рослин на 31% посівів.  Стримувало  наростання чисельності шкідника  застосування трихограми, також  мала вплив  посушлива, спекотна погода в липні  - серпні, що призводило до висихання частини яєць та загибелі гусениць молодших віків. У поточному році, за доброї перезимівлі та помірно теплої вологої  погоди влітку, можливе зростання чисельності  стеблового кукурудзяного метелика. Стримують чисельність шкідника якісно проведені  агротехнічні заходи,  своєчасне знищення рослинних решток. На початку відкладення метеликом яєць  і вдруге в період масового відкладання яєць  випуск   вогнівочної форми трихограми.

 Розвиток та масове розмноження лучного метелика протягом останніх років обмежують  високі температури повітря і посуха в літній період. Розвивається лучний метелик  трьома поколіннями.  У минулому році літ  метеликів був малочисельний.  Гусениці  лучного метелика за слабкого пошкодження  рослин  відмічали на  посівах  гороху (Смілянський район) , цукрових буряках (Лисянський  район), кукурудзи (Смілянський і Канівський райони), на площах багаторічних трав у Городищенському, Смілянському, Чорнобаївському і Шполянському районах.  За умов достатнього зволоження весняно – літнього періоду, в поточному році існує ймовірність активного розмноження шкідника.  Обмежить поширення шкідника розпушування міжрядь просапних культур в період відкладання яєць метеликами, випуск яйцеїда трихограми (вогнівочна форма).   За  появи гусениць на культурах (ЕПШ на   рослинах пшениці, кукурудзи, соняшнику,  на травах – 5-10 гусениць на кв. м;  сої , цукрових буряках – 4-5 гусениць на кв.м)   застосовують  згідно  регламенту інсектициди  рекомендовані  «Переліком  пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».  Обробітки пестицидами ефективні проти гусениць ІІ і ІІІ віку.

Сходи соняшнику  у Жашківському,  Кам`янському, Катеринопільському, Лисянському, Маньківському, Уманському, Тальнівському районах пошкоджував піщаний мідляк. У Городищенському, Канівському районах  кравчик – головач.  Загроза від пошкодження зазначеними шкідниками  залишається і у поточному році.

 Набуває поширення пошкодження молодих рослин кукурудзи ківсяками.  Сприяє   шкодочинності  фітофага   волога затяжна весна, яка призводить  до масового їх розмноження і перебування шкідників у верхньому шарі ґрунту. Основним засобом боротьби із цим шкідником є протруювання насіння інсектицидами.   Ківсяки  пошкоджують  також   плоди суниці, коренеплоди  моркви, буряків.

Міграція мишоподібних гризунів на посіви озимих культур і багаторічних трав розпочалася у другій половині жовтня 2017 року.   Шкідники заселяли краї полів, щільність  колоній  на озимих культурах була в межах 1-3 колонії,  на багаторічних травах  2-5 колоній на гектар.    Опади  в  осінньо – зимовий період сприяли   частковому  затопленню  нір.   На площах за перевищення порогу шкодочинності 3-5 колоній на га проводилися захисні заходи. У поточному році  наростання чисельності гризунів у весняний період ймовірне  осередково на площах багаторічних трав і на неорних землях.

Найбільшої шкоди  посівам зернових  колосових  культур завдаватимуть  хлібні клопи, злакові попелиці, блішки, п`явиці,  трипси,  злакові мухи, хлібні жуки, жужелиці.

Згідно даних обстежень восени  2017 року середній  показник заселеності  клопом шкідливою черепашкою в місцях зимівлі 0,6 екз на кв. м. Підвищена чисельність фітофага до 2 екз на кв. м відмічена у  Звенигородському і Христинівському районах. Дорослі клопи завдаватимуть шкоду у фази сходи, кущення (ярий ячмінь), виходу рослин у трубку  на озимій пшениці. У фазі молочної, воскової та повної стиглості зерна шкоду завдаватимуть личинки старших віків та молоді окрилені клопи.   У поточному році  прогнозується зростання чисельності   фітофага, сприяє високій шкідливості  жарка суха погода в передзбиральний і збиральний період. 

Особливої уваги  заслуговують  злакові попелиці.  Найбільш поширеними є велика та звичайна злакові, ячмінна, черемхово-злакова.  Попелиці  почали заселяти  посіви озимої пшениці  урожаю 2018 року Драбівського, Городищенського, Смілянського районів у ІІ декаді жовтня. Поселяючись великими колоніями, комахи   висмоктують соки з органів рослин, порушуючи фізіологічні процеси, що особливо шкідливо у фазах формування зернівки й молочної стиглості. У поточному році залишається загроза  масового розмноження та шкодочинності  попелиці.

 Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести невідчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Після бездощів смугаста хлібна блішка може  знищити листкову пластинку ослаблених рослин.

 Хлібна п`явиця заселятиме переважно яру пшеницю, ячмінь, овес. Найбільш істотну шкоду п`явиці наносять в посушливі періоди – теплою весною при недостатній вологості ґрунту і влітку при відсутності опадів.  В останні роки відмічено зростання чисельності пшеничного трипса.

          Серед хлібних жуків домінує на посівах  жук кузька. Шкідник розвивається  упродовж двох років,  що обумовлює масову появу шкідника через рік, переважно у парні роки. У перший рік личинки жука живляться перегноєм і невеличкими корінцями, а на другий рік — вже суттєво пошкоджують підземну частину рослин, що пригнічує розвиток і може стати причиною їхньої загибелі. Жуки жи­вляться  зер­ном мо­лоч­ної та вос­ко­вої стиг­лості, за по­вної стиг­лості ви­би­ває зер­на на зем­лю.

За даними осінніх грунтових обстежень усіх полів сівозміни личинки хлібних жуків виявлено на 20,5% площ за середньої чисельності  0,7 екз на кв. м. Підвищена чисельність   4- 5 екз на кв. м   в осередках Драбівського і   Жашківського районів. Багаторічними дослідженнями встановлено, що наймасовіші розмноження хлібного жука-кузьки спостерігаються у теплі та посушливі роки, тоді як холодні та дощові викликають різкий спад їхньої чисельності.  У поточному році ймовірне  зростання  шкодочинності  хлібних жуків.

 Личинки хлібної  жужелиці  восени 2017 року  на площах під посів озимини урожаю 2018 року виявлено  на 40,3% площ із середньою чисельністю 0,7  екз на кв. м,  найбільшу чисельність фітофага до 2 екз на кв. м  відмічено осередково у Черкаському і Шполянському районах.  Личинка живиться сходами озимих зернових культур. Імаго хлібної жужелиці під час наливу зерна пошкоджуватимуть колосся пшениці, жита, ячменю. У поточному році   шкодочинність  хлібної жужелиці зростатиме.

Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична),  що мають місце повсюди на  зернових колосових культурах продовжуватимуть завдавати шкоду.  На початку листопада 2017 року заселення шведськими мухами виявлено на  12,9% від обстежених площ озимої пшениці урожаю 2018 року,  пошкоджено 0,4%  рослин за середньої чисельності 1,6 личинок і пупаріїв на кв. м, максимальна чисельність  3 екз на кв. м в осередках  Корсунь -  Шевченківського  і  Христинівського районів. Гессенською мухою було  заселено  8,3% посівів, пошкоджено 0,3% рослин за  середньої чисельності личинок 0,9 екз, максимальної 2 екз на кв. м у Корсунь- Шевченківському районі. Весняне покоління шведських  та гессенської мух дуже небезпечні  для ярої  пшениці та ячменю, а шведські  мухи також для сходів кукурудзи.

  Нерідко  зазначені шкідники   завдають шкоду посівам зернових колосових культур одночасно, тому планувати застосування інсектицидів слід з урахуванням  цілого комплексу шкідників. За перевищення шкідниками порогів шкодочинності посіви потрібно об­ро­би­ти інсек­ти­ци­да­ми згідно з «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів  доз­во­ле­них для ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні " .

Восени  на посівах  озимої пшениці  (фаза розвитку – початок кущіння)   урожаю  2018 року  проявились   в слабкому ступені хвороби: септоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі.  Септоріозом   було уражено 3 % рослин, борошнистою росою   1,4 % рослин.  Сильне перезволоження грунту наприкінці листопада і у грудні  минулого року сприяло  початковому ураженню  рослин озимої пшениці і озимого ячменю кореневими гнилями.   Наприкінці грудня  на посівах озимої пшениці   у понижених місцях рельєфу і у загущених посівах відмічено початкове   ураження рослин  сніговою пліснявою. Ймовірне подальше поширення  зазначених хвороб.

         У період весняного відновлення вегетації  повсюди поширюватимуться хвороби: борошниста роса, розвиток якої відбувається за температури від 0оС і відносної вологості повітря 50–100 %;  септоріоз,  який може поширюватись за температури +9–28оС, оптимальна + 20–22оС. Ураженню септоріозом сприяють часті дощі та тривалі роси.  Бура листкова іржа за температури +11–18оС та періодичного випадання дощів у період  вихід в трубку-налив зерна. Збудники плямистостостей  ячменю (темно-бура, сітчаста, смугаста, облямівкова) розвиваються за температури від +6о С.  Зараження рослин  кореневими гнилями відбувається за температури від + 3до +35 °С (оптимум становить +15–22 °С) та вологості ґрунту понад 40%. Найбільш інтенсивно коренева система уражується за надмірної вологості ґрунту або її різких коливаннях.

      Особливу увагу слід приділити карликовій сажці - важливим чинником для зараження посівів якою є температура +3–5оС протягом 3–5 тижнів та тривале зволоження.

Найбільшу загрозу для посівів кукурудзи становить комплекс грунтових шкідників, стебловий  кукурудзяний  метелик,  листогризучі  совки,   попелиці, шведські мухи, смугасті блішки.  Заселення  рослин кукурудзи шведськими мухами відмічали у фазі розвитку культури сходи – 2-3 листки. Пошкодження смугастою блішкою у фазу цвітіння. Спекотна погода  за низької вологості повітря у липні – серпні минулого року сприяли значному поширенню і заселенню попелицями 15,2% рослин на 50% обстежуваних площ в Уманському, Драбівському, Жашківському, Звенигородському, Катеринопільському, Маньківському і Чорнобаївському районах.  З хвороб рослини кукурудзи  осередково уражувались кореневою гниллю (фаза розвитку культури 2- 3 листок),  гельмінтоспоріозом, септоріозом  листя, сажкою на початку викидання волоті, фузаріозом, рожевим пліснявінням і темним пліснявінням  качанів у період повної стиглості.  Наявний інфекційний запас збудників хвороб достатній для розповсюдження їх у поточному році за помірної температури повітря і короткочасних опадів.

Для низки важливих шкідників кукурудзи  розроблено економічні пороги шкодочинності (ЕПШ), за яких рекомендується система боротьби з ними, включаючи хімічний метод. Так, для дротяників і несправжніх дротяників ЕПШ у допосівний  період становить 3–5/м2 ;  сірого довгоносика (жука) під час сходів — 2–3/м2 ; шведської мухи — 15–20%  заселених рослин у період сходів;  підгризаючих  совок   у  фазі сходів — 3–6 особин/м2;  бавовникової совки ІІ та ІІІ генерації — заселеність качанів — понад 5%, або 2 особини/м 2 ; кукурудзяного стеблового метелика — 18 кладок яєць на 100 рослин у період викидання волотей (фаза 6–8 листків);  для попелиць у період вегетації   20% заселених рослин колоніями  шкідника.

Щільність  шкідливих   об`єктів  на посівах кукурудзи  обмежується  до невідчутного економічного рівня дотриманням  максимального використання ентомофагів,   сівозміни, агротехнічних заходів, сівби якісним інкрустованим насінням з включенням протруйників і мікроелементів в оптимальні строки, внесення збалансованих доз мінеральних добрив,  уникнення повторних посівів кукурудзи, використання стійких до хвороби гібридів.

 Гідрометеорологічні умови минулого року не сприяли поширенню хвороб на  рослинах соняшнику. Хвороби: біла і сіра гнилі, несправжня борошниста  роса, фомоз, іржа розвивалися осередково на площах, де проходили дощі. У поточному році  ймовірний  розвиток і поширення несправжньої борошнистої роси - у першій половині вегетації соняшнику, білої та сірої гнилі  за підвищення вологості повітря понад 60% і температури повітря +20-280С  у другій половині вегетації соняшнику.  Відчутним буде ураження рослин  фомозом, іржею,  септоріозом. Ураження  фомопсисом можливе в місцях достатнього запасу інфекції за частих опадів і температури  +20-280С у період бутонізації та цвітіння.    Пошкоджуватимуть рослини соняшнику  у фазу сходів  піщаний  мідляк,  сірий буряковий  довгоносик, кравчик – головач.   У фази утворення суцвіть – цвітіння:  попелиці, гусениці листогризучих совок і соняшникової вогнівки.  При  перевищенні порогів шкодочинності  зазначених шкідливих об`єктів  використовують за дотримання регламентів застосування рекомендовані  у «Переліку пестицидів  та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» пестициди  .

 Рослини озимого та ярого ріпаку заселятимуть  хрестоцвіті блішки, листоїди, квіткоїд, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця,   прихованохоботники,  оленка  волохата, капустяний стручковий комарик. За  надпорогової чисельності фітофагів: ріпакового квіткоїда  - 5-6  жуків на рослину,  прихованохоботників – 2  жуки на рослину,    хрестоцвітих  та ріпакових блішок -  3-5  екз на кв. м, капустяної попелиці –  наприкінці бутонізації  - 5-6 особин на рослину, після цвітіння  понад 100 особин на 10 см стебла рослин,  посіви захищають крайовим або суцільним  обробітком   дозволеними до використання в Україні препаратами з дотриманням санітарних  строків останньої обробки до збирання  врожаю.

 Восени на  7 – 14% обстежуваних площ озимого ріпаку урожаю 2018 року відмічали ураження від 1 до 12%  рослин  в слабкому ступені  пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом.    Перепади температури у зимово – весняний період з таненням снігу та утворенням крижаної кірки сприятимуть  ураженню рослин  бактеріозом коренів. Пероноспороз матиме масовий розвиток у разі прохолодної, дощової весни та першої половини літа. Альтернаріоз можливий за підвищеної вологості та помірних температур (не нижче 220С) у забур’янених, загущених посівах.  Збудники  фомозу за низьких температур (+5–10°С) тривалий період (до 2 тижнів) розвиваються безсимптомно, але за температури +15–20°С перші ознаки хвороби  спостерігатимуть  уже за 3–4 доби. Чорна  ніжка  уражуватиме сходи ярого ріпаку, передусім на важких за механічним складом  грунтах.  Наявність ран (ушкоджень шкідниками) значно полегшує процес інфікування  рослин  хворобами. Обмежить  поширення чорної ніжки весняне боронування й міжрядне рихлення  відповідно до технології вирощування озимої  та ярої культури. Оздоровлюють посіви  ріпаків за появи зазначених хвороб  дозволеними фунгіцидами на основі однієї із діючих речовин: тебуконазол, метконазол, флутріафол, фосетил алюмінію, піраклостробін +  метконазол, азоксистробін+ ципроконазол, азоксистробін + флутріафол, тебуконазол+ прохлораз,  інші.

Проростаюче насіння  і сходи сої пошкоджуватимуться личинками  чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих  совок.  За теплої помірно вологої погоди  першою парою  справжніх листків живитимуться  бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. В період вегетації культури  завдаватимуть шкоди трипси, павутинний кліщ,  гусениці  листогризучих совок,   чортополохівки, акацієвої вогнівки, лучного метелика.  Обробітки інсектицидами рекомендується проводити за перевищення шкідниками порогу шкодочинності, а саме для бульбочкових довгоносиків 10-15 жуків на кв. м, клопів – 2 особини  імаго та личинок старшого віку на 1 м рядка,  попелиць – 250 – 300 екз  на 10 помахів ентомологічного сачка, вогнівки акацієвої  - 5% заселених рослин,  1-2 гусениці на рослину, кліщі – до фази цвітіння культури 2-3 особини рухомих стадій на трійчастий листок, в період формування  та наливу бобів – 10 особин на трійчастий листок, або при 10% заселених рослин, трипси  - 10-15 особин на рослину  (в посушливих умовах).

В минулому році  пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом, бактеріальним опіком, іржею і фузаріозом було уражено від 1 до 10% рослин  сої.

Беручи до уваги, що основне джерело інфекції - уражене насіння, в оболонці якого зберігаються бактерії, то прояв та поширення хвороби в посівах сої в поточному  році, напряму залежатиме від якості протруєння посівного матеріалу, а також погодних умов, що складатимуться впродовж вегетаційного періоду.

         У збереженні врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фактичного фітосанітарного стану культур у різні фенологічні і календарні строки, тому моніторинг  матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

Застосовуючи засоби захисту рослин слід  пам`ятати, захисні заходи  слід проводити  у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності  в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.   Не менше як за дві доби, про час та місце  проведення обробітків, необхідно  обов`язково попереджувати   Голів  сільських і селищних  рад, населення села та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.

         При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та  правил особистої гігієни.

 

Начальник Головного управління

Держпродспоживслужби в Черкаській області                                                                  А. Ф. Бойко

 

 Начальник управління  фітосанітарної безпеки                                                                В. Г. Жовнір