Друк

Фітопрогноз на травень 2020 року

 

 

 

         Прогноз  фітосанітарного стану  та рекомендації щодо захисту посівів сільськогосподарських культур  в господарствах Черкаської області у травні  2020 року

У квітні переважно утримувалась суха вітряна погода з коливаннями температурного фону. Поєднання значного дефіциту вологи з нічними заморозками виявилися малосприятливими для активного виходу шкідників з місць зимівлі, їх розвитку та поширенню в посівах сільськогосподарських культур і в плодових насадженнях. З настанням стійкої теплої погоди шкідники активізуються. Тому  моніторинг фітосанітарного стану  сільськогосподарських рослин матиме важливе значення  в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

 

Багатоїдні шкідники

 

Осередково продовжуватимуть шкодити личинки чорнишів і коваликів (дротяники і несправжні дротяники), хрущів. Насамперед існує загроза пошкодження ними просапних культур. Захист сходів забезпечується токсикацією насіння. Поля зі значною чисельністю шкідників слід відводити під посіви бобових, льону, гречки, проса,  чорний пар.

Для захисту розсади овочевих культур від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у суспензії: вофатокс, КС -  1% розчин, престиж 290 FS. TH – 100 мл /10 л води за експозиції 6-8 годин. Вносять в лунки (рядки) під час сівби та посадки вофатокс, КС з розрахунку  5-10 мл на 1 сотку, форс 1,5 G, ГР -5-15 кг/га.

Розпочнеться літ травневих хрущів, які пошкоджуватимуть плодові насадження та дерева в лісосмугах. Дорослі хрущі зазвичай не завдають значної шкоди врожаю. Основною загрозою є  личинки. У приватному секторі жуків хрущів по можливості можна відловлювати на світлопастки, струшувати з дерев на підстилку.

Наприкінці травня (за високих температур  повітря) ймовірний початок льоту стеблового кукурудзяного метелика.  Масовий літ проходитиме в червні місяці (орієнтовно у наших умовах - викидання волоті  у кукурудзи). Основним заходом по обмеженню чисельності стеблового кукурудзяного метелика буде своєчасне застосування вогнівочної форми трихограми в період яйцекладки метеликів.

         За середньодобової температури  повітря понад +15ºС  розпочнеться літ  лучного метелика. Зимуючий запас лучного метелика незначний,   але за  помірного зволоження  в травні – липні ймовірна загроза пошкоджень рослин в осередках багаторічних трав, сходах сої  і на луках біля річок. Також  не виключена міграція шкідника з інших регіонів.

На сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідляка.  За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.

В травні продовжиться  заляльковування гусениць підгризаючих і листогризучих совок. Початок льоту метеликів озимої та окличної совок  ймовірний наприкінці І декади травня. Враховуючи хорошу перезимівлю очікується активний літ метеликів.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів першого покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми, бавовникової, помідорної (карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів. Суттєво обмежує чисельність  лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

         У другій половині травня розпочнеться літ чортополохівки. Відчутної шкоди гусінь чортополохівки може завдати рослинам сої, соняшнику, рицини, кукурудзи, овочевих і баштанних культур, іншим, передусім, засміченим посівам. При  відродженні і живленні гусениць чортополохівки  (економічний  поріг  шкодочинності  -  1,5-2 гусениці  на 1 рослину)  заселені  шкідником  рослини  рекомендують  обробляти  інсектицидами з   діючою  речовиною  імідаклоприд+ лямбдацигалотрин,  хлорпірифос.

Продовжиться  формування популяцій  мишоподібних гризунів у нових стаціях за межами місць резервації.  Для попередження  пошкоджень за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід  удаватися до використання дозволених в Україні біологічних препаратів та родентицидів.

 

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

 

У травні продовжиться заселення посівів озимих зернових культур злаковими мухами (гессенською, пшеничною, шведськими),  хлібними блішками, цикадами, сліпняками, п`явицями, попелицею. Пошкодження рослин зазначеними шкідниками спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю. Окрім цього,  попелиці є спеціалізованими переносниками небезпечного вірусного захворювання — вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Цей вірус уражує пшеницю, ячмінь, овес, жито, тритикале, кукурудзу та дикі злаки. Шкодочинність комах різко підвищується за посушливої погоди. Вони  набудуть поширення у всіх зернових колосових культурах, але  шкідливішими вони будуть в ярині. Особливо слід звернути увагу на хлібних блішок.

За настання стійкої  теплої погоди з середньодобовими температурами +12+14С, максимально +18+20С, варто очікувати перельоту з місць зимівлі  на площі озимини клопа шкідливої черепашки, маврського, австрійського, гостроголового  та інших видів клопів. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущіння спричиняє  пожовтіння та відмирання центрального листка, на початку виходу рослин у трубку – загибель центрального стебла.

За перевищення шкідниками порогу шкодочинності (ЕПШ  хлібної блішки -30-50 екз на кв.м, злакових  мух – 30-50 екз на 100 помахів ентомологічного сачка, або 10-15% заселених стебел, клопа шкідливої черепашки -2 екз на кв.м, п`явиці – 10- 15 жуків на кв.м, цикад – 150 особин на 100 помахів сачка) посіви зернових колосових культур обприскують  одним із препаратів з діючою  речовиною: альфа-циперметрин,  диметоат,  лямбда-цигалотрин,  гамма – цигалотрин, зета-циперметрин, хлорпірифос, імідаклоприд, дельтаметрин, ацетаміприд; дві діючі речовини хлорпірифос + циперметрин, тіаклоприд+ дельтаметрин, імідаклоприд+лямбда-цигалотрин та іншими дозволеними до використання в Україні  за  регламентами існуючих технологій

Вийдуть з ґрунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки - кузька, красун, хрестоносець. Порівняно з минулим роком слід  очікувати зростання чисельності хлібних жуків

Заляльковуватимуться личинки хлібної жужелиці (турун), а під час наливу зерна вийдуть жуки, які будуть пошкоджувати колосся, вигризаючи спочатку зав`язь, а пізніше м`яке зерно. Захисні заходи рекомендується проводити за перевищення порогу шкодочинності (для хлібних жуків  - 3-4 екз. на кв.м, туруна – 3-4 личинки на кв.м).

У квітні в посівах озимої пшениці, ячменю, жита мали місце захворювання:   борошниста роса,  септоріоз,  темно – бура плямистість, смугаста плямистість, коренева гельмінтоспоріозна гниль. Ступінь розвитку хвороб був слабким, цьому сприяла суха вітряна погода. Подальшому розвитку зазначених та інших хвороб сприятимуть рясні роси, випадання дощів та температура повітря +16+25 С.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на  пшениці 60-85%, ячмені – 50-100%, вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок.

На посівах, де існуватиме загроза від поширення хвороб, слід  застосовувати  фунгіциди з огляду на спектр захисної  їх дії та домінуючу хворобу. У «Переліку  пестицидів  та агрохімікатів, дозволених до використання в  Україні» рекомендується  застосовувати фунгіциди з діючою речовиною: карбендазим, ципроконазол+епоксиконазол, біксафен+протіоконазол, флутріафол, азоксистробін+ципроконазол, флутріафол+тебуконазол, тіофанат-метил, епоксиконазол+тіофанат метил+тебуконазол та іншими.

          Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин  борошнистою росою ,  3-5% септоріозу листя, піренофорозу, інших плямистостей)  та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.

У квітні розпочалося переселення бульбочкових довгоносиків (смугастий, щетинистий) з площ багаторічних трав на сходи гороху. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди під час фази культури - сходи – галуження.  За перевищення довгоносиками порогу шкодочинності, а саме 10 – 15 жуків2 або один жук на 3 – 5 рослин посіви гороху обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху у травні горохові попелиці, зерноїд, трипс, комарик.  Захисні заходи дозволеними інсектицидами проводять в період бутонізації – початку цвітіння гороху за заселення гороховим  зерноїдом (2-3 жука на 10 помахів сачка), попелицями (250-300 екз. на 10 п. с), трипсами (2 екз. на квітку), плодожеркою, комариком, акацієвою вогнівкою (25-30 яєць на кв.м). Дощова погода сприятиме розвитку хвороб  - аскохітозу, пероноспорозу, кореневої гнилі.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Посіви сої  обробляють  у фазу 2-6 листочків культури дозволеними препаратами за чисельності бульбочкових довгоносиків  - 8-15 жуків на кв.м, люцернового клопа  - 2-5 екз. на рослину, попелиць  - 250-300 екз. на 10 п.с.

          Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною та іншими кореневими гнилями. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз.

            Багаторічні  трави  за теплої помірно вологої погоди пошкоджуватимуть бульбочкові та інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїд-апіон, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі та інші хвороби.

 

         Технічні культури

 

         У квітні на бурячищах розпочався вихід на поверхню довгоносиків: звичайного бурякового, сірого бурякового, чорного   і смугастого бурякового.  Зниження температури вночі стримувало вихід шкідників.  Масове заселення посівів цукрових буряків шкідниками відбуватиметься у  фази   культури -   сходи – утворення двох - трьох пар справжніх листків. Суха сонячна погода сприятиме заселенню сходів буряків буряковими блішками, щитоносками, листковими буряковими попелицями, піщаними мідляками. За надпорогової чисельності шкідників:  звичайного бурякового довгоносика - 0,2‑0,3; сірого  бурякового довгоносика  - 0,2-0,4; смугастого 0,3-0,5 екз; блішок – 3-7; щитоносок – 0,5-1,2; мідляків-1-1,5  екз на кв.м, бурякової листкової попелиці заселено 5% рослин - застосовують інсектициди з діючою речовиною: ацетаміприд, альфа – циперметрин,  зета – циперметрин, гамма – цигалотрин, лямбда –цигалотрин,   хлорпірифос+циперметрин,  піриміфос – метил, тіаметоксам, дельтаметрин, фозалон та іншими, дозволеними до використання в Україні.

Ураження рослин цукрових буряків коренеїдом ймовірне при висіванні неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявності у ґрунті патогенних організмів. Для покращення стійкості рослин щодо ураження хворобою доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Рослини озимого ріпаку пошкоджуватимуть ріпакові квіткоїди, прихованохоботники, листоїди, блішки, білани, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиці,  ріпакові комарики.   На сходах ярого ріпаку харчуватимуться та шкодитимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за сухої жаркої погоди.         

 Обробітки посівів проводять  за надпорогової чисельності фітофагів: ріпакового квіткоїда, прихованохоботників – 5-6 жуків на рослину,  хрестоцвітих та ріпакових блішок – 3-5  екз на кв.м, капустяної попелиці – понад 100 особин на 10 см стебла рослин, одним із рекомендованих інсектицидів на основі таких діючих речовин: диметоат+гамма-цигалотрин,  ацетаміприд+лямбда-цигалотрин,  тіаклоприд, імідаклоприд, імідаклоприд+ бетацифлутрин,  ацетаміприд, хлорпірифос+ циперметрин, хлорпірифос+ біфентрин, тіаклоприд+ дельтаметрин та іншими дозволеними до використання в Україні згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви  озимого і ярого ріпаків за появи ознак хвороб фунгіцидами з діючими речовинами: тебуконазол, азоксистробін + флутріафол,  азоксистробін +ізопіразам,  пропіконазол + тебуконазол, тебуконазол + азоксистробін та інші.

Сходи соняшнику, переважно за неякісної токсикації насіння та достатньої вологості грунту зріджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів. Для молодих рослин небезпечними будуть сірі довгоносики, мідляки, кравчики.

За надпорогової чисельності фітофагів на сходах соняшника (понад 2 екз. на кв.м) ефективні препарати з діючою речовиною хлорпірифос + циперметрин відповідно до регламентів застосування.

 За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин соняшнику  несправжньою борошнистою росою. Оздоровлюють посіви  препаратами з діючою речовиною: карбендазим, азоксистробін + ципроконазол та іншими дозволеними до використання.  На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин.

 

Картопля та овочеві культури

 

Повсюди, масово виходитимуть з грунту та заселятимуть сходи картоплі та розсаду пасльонових культур колорадські жуки. Захищають рослини картоплі в разі заселення жуком 10% рослин та   за появи  личинок першого – другого віків в чисельності 10-20 екз на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець слід обробляти при заселенні фітофагом  5% рослин.

         Для обробітку в приватному секторі проти колорадського жука застосовують інсектициди: діюча речовина імідаклоприд-антіжук-0,45-0,50 г на 3-5 л води, бомбардир-0,45-0,50 г на  5 л. води на сотку,  варант 200-1,5 мл на 8 л води на сотку, зелений щит – 1,5-2,5 мл на 5 л води;  ратибор-1,5-2,0 мл на 3-5 л води,  разит 1-2 мл на сотку, рубус – аква протект – 2 мл на 5 л води на 1 сотку, смерть жукам-0,7 г на 4-5 л води на сотку; д.р.  тіаметоксам-актара 240 - 0,7-0,9  мл.  на 3-5 л води на сотку; д.р.  імідаклоприд+лямбда-цигалотрин- меліор – 1,5 мл на 0,01 га;   д.р.  лямбда-цигалотрин + тіаметоксам – енжіо 247- 1,8 мл на 5 літрів води на 1 сотку; д.р.  тіаклоприд – каліпсо 480  - 1мл на 4-5 літер води на сотку;  д.р. ацетаміприд – моспілан, АЦ люкс  – 0,5 г на 3-4 літрів води;  д.р. хлорантраніліпрол –кораген 20 – 0,5-0,6 мл на 3-5 л води на сотку та інші.

За сухої жаркої погоди на  капусті, редисці, інших хрестоцвітих культурах повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, личинки капустяної мухи, гусениці першого покоління біланів, капустяної молі. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин  по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної молі на рослину дозволеними інсектицидами.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулеві мухи, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник.  Інсектициди застосовують  на посівах цибулі (крім цибулі на перо) за наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин.

 

Плодові насадження

 

У плодових насадженнях продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав`язі садові довгоносики. Очікується дохарчовування гусениць білана жилкуватого перед заляльковуванням, харчування гусениць золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі, кільчастого і непарного шовкопрядів. Триватиме  живлення соком молодого листя та пагонів сисних фітофагів:  попелиць (зелена  та сіра яблунева, вишнева, сливова обпилена, смугаста персикова), медяниць, плодових кліщів (павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий).  Помірна температура та вологість повітря сприятиме їх подальшому розвитку.

У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів першого покоління відбуватиметься за суми ефективних температур (вище +10С) – +110 С, масовий літ – за +150-170 С. Серед  плодожерок найбільш  поширені яблунева, грушева і сливова. В сонячну тиху погоду за температури не нижче +16 С активізуються плодові пильщики (яблуневий плодовий, грушевий плодовий, чорний сливовий).

Вишнева муха  літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав`язі у вишні і черешні (початок цвітіння білої акації).

За  температури повітря +18-25С в разі значного насичення повітря вологою в садах створяться сприятливі умови для розвитку і поширення  на яблуні борошнистої роси.  За температури  +18-20С розвиватиметься парша. Розвитку моніліального опіку  сприятиме прохолодна ( температура повітря до +12-16С) дощова погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна волога погода.

Обробітки плодових насаджень проводять  відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) дозволеними препаратами. Повторне обприскування за потреби через 10-12 днів після попереднього дотримуючись чергування препаратів.

           Пам`ятайте,  рішення щодо оздоровлення рослин  варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля і плодового насадження. Захисні заходи проти шкідливих об`єктів проводяться в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години  рекомендованими препаратами  у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Не менше як за дві - три доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати голів сільських і селищних рад, населення села та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001 - 98 та правил особистої гігієни.