Друк

Яблуко без черв’яка: як боротися зі шкідниками плодових-ягідних насаджень

 

 

На Черкащині вже розпочався  літ метеликів яблуневої і сливової плодожерок.

Яблунева плодожерка - це шкідник, який поширений у всіх регіонах, де вирощуються яблука. Однак пошкоджує плодожерка ще й грушу, абрикосу, сливу, айву, персик та волоський горіх. Втрати плодів, за наявності цього шкідника, можуть досягти 70%.

Яйця самки відкладають по одному на листя й плоди. Плодючість складає 60 – 120 яєць.  Відродження гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230 °С з деяким відхиленням.

Яблунева плодожерка

Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, після чого вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною і недогризками. Живлячись під шкірочкою плода 2 – 3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, в якій вперше линяє. Потім прогризає звивистий хід, в якому линяє вдруге. Наступне, третє линяння, відбувається в насінній камері, де гусениця живилась насінням. Після цього плід відпадає. Так відбувається ще з 1-2 плодами.

Сливова плодожерка є комахою-шкідником, що представляє сімейство листокруток. Найбільшої шкоди завдає личинка плодожерки, яка пошкоджує кісточкові культури, виїдаючи м’якоть плодів у сливи, абрикоси, аличі, персика, іноді у вишні та черешні.

Оптимальна температура для відкладання яєць знаходиться в межах +25°С. Яйця самка плодожерки відкладає на плоди в середньому ярусі крони або залишає на нижньому боці листків (найчастіше по одному-два, рідко до п’яти штук).

Личинки, як правило, з’являються в період формування кісточки на пізніх сортах сливи. При виході з яєць молоді гусениці прогризають в плодах невеликі отвори (діаметром до 3 міліметрів) і через них проникають всередину.

Гусінь сливової плодожерки

У середині плоду личинка плодожерки починає активно прокладати хід у напрямку до черешка, наповнюючи середину сливи екскрементами і поступово порушуючи процес надходження поживних речовин. В результаті подальший розвиток і визрівання плоду зупиняється, він набуває пурпурну забарвлення і опадає раніше терміну.

Примітно, що при наявності дотичних плодів, личинка здатна переміщатися з однієї сливи на іншу, не виходячи на поверхню.

Обмежити чисельність метеликів фітосанітари рекомендують за допомогою   феромонних пасток і  харчових пасток приманок,  наповнених  солодкою рідиною (квас, компот, сік та інш.)  з додаванням дріжджів. Феромонні  пастки  розвішують у  середині крони дерев з західної сторони так, щоб торцові частини були звернені в напрямку основних вітрів на висоті ¾ крони. Пастки приманки  розміщують біля дерев. Обробітки інсектицидами проводять  при відродженні гусениць.

А дерева черешні і вишні  заселяє  чорна вишнева попелиця дрібна комаха чорного кольору, розміром 1-2 мм. Шкідник утворює колонії,висмоктує сік з будь-яких м'яких частин рослини, починаючи з бруньок і листя, плодів і молодих пагонів. Пошкоджене листя зморщується, чорніє і всихає, пагони відстають у рості, викривляються. Небезпека попелиці ще й у виділеннях продуктів життєдіяльності комах, так звана «падь». Солодка рідина стає благодатною основою для розвитку грибкових хвороб.  

Чорна вишнева попелиця

Після закінчення цвітіння  черешні  і вишні для  боротьби з попелицею у «Переліку пестицидів  і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»  в приватному секторі рекомендують  застосовувати інсектицид   Актеллік 500 ЕС, КЕ– 12 мл на 10 л води. Зазначений препарат  також захистить плоди  черешні і вишні  від пошкодження вишневою мухою.

Слід пам`ятати,  останнє обприскування проводиться за 20-25 днів до збирання урожаю!

Обробітки  інсектицидами проводять в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку голів сільських і селищних  рад та  пасічників, - наголошують фіто санітари.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та  правил особистої гігієни.