Новини

Поради фахівців при купівлі імпортного насіння

За даними Інституту аграрної економіки України обсяги вітчизняного імпорту насіння зернових та олійних культур зросли в порівнянні з 2016 роком майже на 15%, таким чином імпорт насіння в Україну у 2017 році перевищив експорт вітчизняного насіннєвого матеріалу у 26 разів.

У товарній структурі імпорту насіння традиційно переважали зернові (36,3 тис.тонн) та олійні (34,9 тис.тонн) культури.

 

Торік за кордоном закуповувалося переважно насіння соняшника, кукурудзи та ріпаку. На ці види сільгосппродукції припадає понад 98% вітчизняного імпорту.

У 2017 році був зафіксований найвищий обсяг імпорту насіння соняшнику - 24,8 тис.тонн. Його частка у закупленому за кордоном насіннєвого матеріалу склала близько 58%. Майже третина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу припадає на придбання 35,2 тис.тонн насіння кукурудзи.

Характерною рисою 2017 року стало зростання обсягів імпорту насіння сорго та гірчиці. Якщо у 2016 році насіннєва гірчиця практично не імпортувалася, то торік обсяги її імпорту суттєво збільшилися. У 2017 році  збереглася тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу в Україну .

Проте, відділ контролю в насінництві та розсадництві Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області звертає увагу суб’єктів господарювання на  появу широкої  реклами з продажу сортів насіння зернових та олійних культур не занесених до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні на 2018 рік  і нагадує, що згідно ст.15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації. Сертифікати на насіння або садивний матеріал можуть бути видані, якщо  насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України. Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України, можуть використовуватися для посівних цілей лише у разі, якщо:

  • це є розмноження насіння сорту, включеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, до насіннєвих схем сертифікації яких приєдналася Україна, і отриманий посівний матеріал  в подальшому вивозиться за межі України;
  • заявник сорту створює запас насіння та садивного матеріалу для набуття майнових прав інтелектуальної власності на нього.

У всіх інших випадках використання сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України є порушенням законодавства у сфері насінництва та розсадництва, і особи які здійснили дане правопорушення несуть відповідальність згідно із законом.

Також потрібно слідкувати, аби придбане насіння не було трансгенним і не підпадало під дію Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (далі-Закон). Слід відмітити, що принциповою позицією більшості вітчизняних суб’єктів господарювання є мати справу лише з насінням, що не містить генетично модифікованих організмів. Законом визначено, що ГМО, яке використовується у відкритій системі – його вивільнення, ввезення, промислове виробництво та введення в обіг можливе лише після проведення державної реєстрації. До цього часу дозволяється використання ГМО виключно для науково-дослідних цілей або з метою їх державних випробувань, але лише на підставі спеціальних дозволів. Зазначаємо, що в Україні передбачено  вести державний реєстр  сортів рослин, створених на основі ГМО. Проте, жодний сорт культурних рослин до Державного реєстру генетично модифікованих організмів на сьогодні не занесений.

Для виконання функцій державного нагляду (контролю)  за дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форм власності необхідно розробити та прийняти цілу низку нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення їх ефективного здійснення.

Звертаємо увагу сільгоспвиробників на те, що слід купувати тільки насіння імпортного виробництва, яке адаптоване (районоване) до відповідних географічних умов і зон, оскільки купівля неадаптованого насіння може призвести до зниження врожайності на 30-40%, або й до повної втрати врожаю.

Сподіваємося, що наші поради стануть вам у пригоді.

Нагадуємо суб’єктам господарювання, колегам та відвідувачам нашого сайту  про те, що нами створено офіційну сторінку Відділу у соціальній мережі facebook . На ній Ви зможете ставити нам запитання і отримати консультації фахівців Відділу та ознайомитися з останніми нормативно-правовими актами в сфері насінництва та розсадництва.  

 

Заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки –
начальник відділу контролю в насінництві та  розсадництві                                                            В.В. Декаленко