Новини

УВАГА - КЛІЩІ !!!


Пам’ятка для населення щодо профілактики інфекційних захворювань, переносниками яких є кліщі

   Із настанням тепла, при довготривалому перебуванні населення на свіжому повітрі (прогулянки, походи, парки, сади, городи, тощо) на теренах області існує небезпека ураження кліщами, укуси яких не лише неприємні, але й небезпечні щодо передачі таких інфекційних захворювань, як хвороба Лайма (кліщовий системний бореліоз), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка.

   Живляться кліщі кров’ю людей і тварин. Період активності кліщів з другої половини квітня до середини липня. Пізніше їхня активність зменшується. Найбільш агресивні кліщі зранку та ввечері, а в похмуру погоду – цілий день. Вони полюбляють вологу і тепло, погано переносять сонце і засуху. Улюблені їх місця – біля берегів водойм, уздовж доріг (вище 1-1,5 м на рослинність паразити не піднімаються). Вони уловлюють наближення людини чи тварини за 15-20 м. Сидячи на траві чи кущах, кліщі чіпляються за одяг людини, що проходить поруч або за тварину, та проникають на вільні від одягу ділянки тіла.

   Укус кліщів ми практично не відчуваємо, завдяки анестезуючій дії їх слини. Кліщі ссуть кров іноді до 4-6 днів. Помічено, що кліщі здатні поглинути таку кількість крові, яка в сотні разів перевищує масу їх тіла. Спочатку на шкірі кліщ має вигляд невеликого чорного струпа, тому це не одразу викликає занепокоєння людини. Під час укусу людини кліщі вносять у ранку разом зі своєю слиною збудники інфекційних захворювань, тому, чим пізніше людина виявить зараженого кліща, тим більше зубдників потрапить в організм, що в свою чергу може вплинути на важкість перебігу захворювання.

   Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) – природно-вогнищеве інфекційне захворювання з трансмісивним (кров’яним) механізмом передачі збудника, що характеризується переважним ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця і схильністю до хронічного перебігу. У Черкаській області щорічно реєструються непоодинокі випадки цього захворювання (за даними ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України» у 2015 році зареєстровано 305 випадків, у 2016 році – 173, у 2017 році – 322).

   Збудник хвороби – бактерії роду Borrelia, мікроорганізми, резервуаром яких в природі є мишоподібні гризуни, дикі та домашні тварини, птахи.

   Зараження людей відбувається при укусах хворих кліщів під час відпочинку у паркових зонах та скверах, біля лісових масивів, озер, ставків та інших водойм, при відвідуванні лісу та  роботі на дачних ділянках.  Зараження бореліями також можливе при споживанні сирого козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки; при втиранні в шкіру роздавленого кліща. Від хворої людини до здорової збудник не передається, за винятком трансплацентарної передачі борелій від хворої вагітної до плода.

   Інкубаційний період (період з моменту зараження збудником до появи перших клінічних ознак) триває від 2 до 30 днів, у середньому 14 днів. Клінічну картину кліщового бореліозу умовно поділяють на 3 періоди: 
   Перший період триває, в середньому 7 днів, спостерігається синдром інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, температура від субфебрильної до 40С, болі в м'язах і суглобах, виражена слабкість, швидка втомлюваність, сонливість та ураження шкіри. На місці присмоктування кліща з'являється червона пляма або папула – еритема, яка досягає розмірів від 1 до 6 см і більше,
  болюча, часто супроводжується свербінням, форма її округла або овальна, рідше – неправильна. Еритема являється основною клінічною ознакою хвороби Лайма. Еритема може перебігати без гарячки і без інтоксикації та бути єдиним симптомом захворювання, проте захворювання може перебігати без еритеми, але з гарячкою, інтоксикацією, що дуже утруднює клінічну діагностику. У таких випадках підтвердження діагнозу можливе лише за допомогою лабораторних методів дослідження. 
   Якщо захворювання не лікувати, розвивається другий період, який характеризується виникненням ускладнень з боку нервової системи, серця, опорно-рухового апарату, що розвиваються на 2-4-му тижні хвороби.  
   Третій період характеризується ураженням суглобів. Він починається через 2 місяці і пізніше від початку хвороби, іноді через 2 роки. Зазвичай уражаються великі суглоби, особливо колінні, нерідко з односторонньою локалізацією.

   Кліщовий енцефаліт – це природно-вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, іноді навіть до летальних випадків.

   Природні вогнища кліщового вірусного енцефаліту поширені в лісовій та лісостеповій зонах на території 30 країн Європи і Азії. В Україні місцеві випадки кліщового вірусного енцефаліту серед людей раніше реєструвалися майже щорічно в АР Крим та Волинській області. За останні 5 років випадки захворювання реєструється спорадично.

   Для захворювання характерна весняно-літня сезонність, обумовлена періодом активності кліщів і пов’язана з регіональними природно-географічними і погодними умовами та видом переносника.

   Збудник кліщового вірусного енцефаліту відноситься до роду флавовірусів родини Flavoviride. Як резервуар і переносник вірусу людині є іксодові кліщі двох видів: тайговий Ixodespersulcatus та європейський лісовий кліщ – Ixodesricinus (поширений в лісовій зоні України).

   Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому його роздавлюванні чи розчісування місця укусу, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби триває в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. Від хворої людини до здорової це захворювання не передається.

   Ранніми проявами хвороби є головний біль, що зростає за своєю інтенсивністю, підвищення температури до 38-39 °C, нудота, блювання, безсоння, рідше — сонливість, запаморочення, турбують болі в м'язах шиї, спини, кінцівок. Хворі є млявими, адинамічними, у них помітна гіперемія зіву, шкіри обличчя, ін'єкція судин склер і кон'юнктив. У місці присмоктування кліща може з'явитися еритема. Надалі відмічають симптоми ураження центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем. У 30 % осіб, що захворіли, розвиваються клінічні симптоми хвороби, які прогресують до менінгіту (45 %), менінгоенцефаліту (42 %), енцефаломієліторадикуліту (14 %). Тяжкість перебігу залежить від віку хворого — вірогідність значного ураження головного мозку різко підвищується з 40 років, у віці старше 60 років реєструють максимальну летальність.

   Ускладнення кліщового енцефаліту відмічаються у 30-80 % перехворілих клінічно вираженою формою та представлені в'ялими паралічами переважно верхніх кінцівок. Рідше зустрічаються нетипові варіанти захворювання — стерті, грипоподібні форми; поліомієлітоподібні форми. Можливо тривале хронічне носійство вірусу.

При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

1. Одягати щільно прилягаючий одяг до тіла, бажано світлий, на довгий рукав, щоб було легше помітити повзаючих кліщів.

2. Вдягати закрите взуття.

3. Голову слід покривати головним убором. Необхідно залишати найменше відкритого шкірного покриву. Кліщ вибирає місця для присмоктування  з ніжною, тоненькою шкірою (під пахвами, в паху, біля вуха, на волосяній частині голови). Проте, кліщ  відразу не кусає, спочатку він чіпляється за одяг, а потім, протягом кількох годин повзає, вибираючи найбільш зручне місце для укусу. 

Для запобігання укусу кліща необхідно :

1. Постійно проводити само- та взаємоогляди, особливо ретельно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.

2. Використовувати засоби для відлякування кліщів - сучасні репеленти.

3. Місце для нічного сну або відпочинку на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

4. Вдома відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.

5. На присадибних ділянках необхідно вчасно скошувати траву, обрізати кущі, тощо.

Що робити якщо кліщ присмоктався:

1. Звернутись до найближчого лікувального заклад для надання кваліфікованої медичної допомоги фахівцем (лікарем-хірургом).

2. При відсутності такої можливості видалення провести самостійно, наступними способами : 

- необхідно обережно захопити кліща тупим пінцетом або пальцями обгорнутими марлею ближче до хоботка  та потягти перпендикулярно, розхитуючи при цьому його за годинниковою стрілкою або  різні сторони, поки він не відчепиться від шкіри; 
- перев'язати голівку кліща вузлом міцної нитки якомога ближче до шкіри. Потім кінці нитки тягнуть вгору і в боки, відокремлюючи його від шкіри.

3. Якщо хоботок або голівка залишилися (на шкірі наявна чорна цяточка)  їх видаляють стерильною голкою.

4. Після видалення місце присмоктування необхідно протерти антисептичним засобом (розчином йоду, спиртом).

Необхідно пам’ятати, що не можна:

-   прикладати до місця укусу різні компреси, рідкі рідини (спирт, олію та інші);

-   припікати кліща;

-   тиснути кліща пальцями;

-   брати кліща голими пальцями.

      При виникненні перших симптомів хвороби (підвищення температури тіла, почервоніння в місці укусу кліща) слід негайно звернутись до лікаря.

      Основою лікування є антибактеріальні препарати, дози та тривалість прийому яких визначаються стадією та формою хвороби. Своєчасно розпочате лікування сприяє швидкому видужанню та запобігає хронізації процесу.