Новини

ОБЕРЕЖНО – Піщаний Мідляк

 
     Соняшник агропромислова культура, яка набула широкого поширення на полях області і на присадибних ділянках. Ця рослина улюблена їжа багатьох  комах. Одна із них  піщаний мідляк (Opatrum sabulosum). Мідляк належить до родини чорнишів ряду твердокрилі або жуки. Шкідник поширений у степовій зоні, але останніми роками набуває поширення на Черкащині.
       Жуки своєю діяльністю призводять до повної загибелі рослин на ранніх стадіях розвитку або значного послаблення, що є причиною прямих та опосередкованих втрат урожаю.
      За результатами осінніх ґрунтових розкопок у 2017 році піщаного мідляка виявлено осередково у Жашківському, Лисянському, Маньківському, Тальнівському, Уманському районах. Шкідником заселено 12,3 % обстежених площ із середньою чисельністю 0,6 екз. на кв. м.
       Активізація жуків починається у квітні, а сприятливим фактором виступає достатньо прогрітий ґрунт.
      Найбільшої шкоди жуки завдають на початкових етапах розвитку культури, псуючи сходи: гризуть насіння, об’їдають молоді листочки, обгризають стебельця. Шкодочинність може різко зростати в роки з теплою посушливою погодою.
      На посівах соняшнику у першій декаді травня поточного року (фаза розвитку культури – сходи – І пара листків) піщаним мідляком за чисельності 0,3 екз на кв .м. пошкоджено край полів 2% рослин  на 12,5% обстежених площ у Жашківському, Кам`янському, Катеринопільському, Лисянському, Смілянському, Маньківському, Уманському і Тальнівському районах.
       Крім соняшнику мідляк харчується багатьма культурними рослинами. Жуки пошкоджують сходи злаків, цукрових буряків, льону, бавовника, тютюну, гарбузових, рицини, гречки, бобових, а також гризуть висіяне насіння кукурудзи, сходи плодових дерев, іноді – пагони виноградної лози.
Жуки живуть 1-2 роки, зимують серед рослинних залишків глибоко в ґрунті, з’являючись на поверхні ранньою весною. Живляться спочатку бур’янами, а потім переходять на культурні рослини. Личинки харчуються  рослинними рештками.
       Жук  розміром 7-10 мм, слабовипуклий, чорний або сіро-бурий. Надкрила з правильними поздовжніми рядами великих горбків; задніх крил немає. Личинка – до 18 мм, плоскоциліндрична, від темно-сірого до бурувато-жовтого кольору, з темною головою; покриви матові, низ забарвлений світліше.
       У квітні, як правило, спостерігається спарювання і в кінці квітня - початку травня відкладання яєць, яке триває до кінця травня - початку червня. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину 2 - 5 см купками, від кількох до десятка. Одна самка за сезон може відкласти до 100 яєць. Період відкладання яєць дуже розтягнутий за часом, з яєць, відкладених на початку травня, личинки з'являються в другій половині цього місяця, а з відкладених пізніше - в середині червня. Повний їх розвиток завершується за 35 - 40 діб. Заляльковуються личинки в ґрунті на глибині 3 - 6 см, розвиток лялечки триває 6 - 8 діб. Жуки з'являються в липні і продовжують виходити з грунту протягом серпня.
       Для обмеження поширення піщаного мідляка застосовують переважно агротехнічні заходи. Це оптимально ранні строки сівби, своєчасне внесення добрив та боротьба з бур’янами. Допосівний обробіток ґрунту та насіння. Дотримання  сівозмін.
      Восени і навесні  проводять обстеження ґрунту методом ґрунтових розкопок для встановлення заселеності ґрунтовими шкідниками. Також застосовують метод отруйних принад, який заснований на здатності жуків живитися прив’ялими рослинами і скупчуватися під укриттями. На 1 га розкладають до 100 купок зелених принад вагою по 200-500 г кожна, оброблених дозволеними інсектицидами. За перевищення порогу шкодочинності - 1-2 жуки  на кв. м застосовують інсектициди з діючою речовиною: тіаметоксам, імідаклоприд+бетацифлутрин, ацетаміприд, циперметрин та інші дозволені до використання в Україні.
       При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1, Закону України «Про пестициди та агрохімікати», статті 37 Закону України «Про бджільництво» та правил особистої гігієни.
 
Іщенко І. В. – начальник відділу прогнозування,
фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків
Управління фітосанітарної безпеки